Перукар. Професіограма

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ Перукар  ( фр. perruque ) - фахівець, що займається стрижкою, причісуванням, укладанням волосся. Джерела свідчать: були такі часи, коли соціальне становище людини визначали по зачісці. У Стародавньому Єгипті фараон, наприклад, носив перуку, а у греків і римлян причісування, завивка і надягання перуки було  своєрідним ритуалом , який тривав іноді по кілька годин. Ці процедури виконувалися спеціально навченими працівниками - каламістрамі. В античному світі перуки вважалися предметом першої необхідності.У всі часи та епохи професія перукаря цінувалася високо. Ще більшого злету досягло перукарське мистецтво у Франції. Тут, як і в античному світі, цінувалися перуки. Перукарських шкіл в дореволюційній Росії не було. Бажаючі навчитися перукарського мистецтва наймалися помічниками до досвідченого майстра. У наш час професія перукаря знайшла нове звучання. Робота хорошого перукаря – це робота художника. Їх так і називали в давнину на Русі - «Тупейном художники». Треба вміти відчути, що підійде клієнту, що його прикрасить . Для цього потрібно мати великий смак, знати багато операцій, розуміти і відчувати моду, вміти правильно застосовувати техніку. Висококваліфіковані майстри розробляють моделі зачісок з урахуванням напрямку моди і національних традицій, беруть участь у конкурсах перукарів . ХАРАКТЕР ПРАЦІ                                                       В обов’язки перукаря входять:                                                   v   виконання миття голови , причісування , стрижка , укладання волосся з урахуванням особливостей зовнішності клієнта; v   гоління обличчя і голови; v   здійснення завивки волосся хімічним і електричним способами ; v   фарбування волосся в різні кольори і відтінки ; v   виготовлення і робота з пастижерного виробами (перуками, шиньйонами, накладками); v   проведення лікувально-оздоровчих процедур зі шкірою голови і волоссям. Ф у н к ц і о н а л ь н о перукар є виконавцем волі клієнта, але способи виконання роботи вибирає самостійно. К о н т а к т и у перукаря - численні, але короткочасні. Відповідальність у перукаря підвищена моральна - за створення естетично привабливого вигляду клієнта , а також відповідальність за життя і здоров'я клієнта (правила санітарії та гігієни, робота з хімічними, електричними засобами). Перукар працює в комфорті - у приміщенні , робоча поза - стоячи. Навантаження в роботу перукаря можуть вносити такі чинники: Ø  фізичні навантаження (робоча поза - стоячи); Ø  підвищена моральна відповідальність і за життя і здоров'я; Ø  постійне спілкування з людьми і пов'язані з цим емоційні навантаження ; Ø   наявність специфічних умов праці (робота в дві зміни, підвищений вміст шкідливих парів у повітрі: власний пилу, хімічних речовин); Ø  можливість небезпеки, пов'язаної з ризиком для власного здоров'я і клієнта (порізи, опіки хімічними речовинами, ураження електрострумом). ВИМОГИ ПРОФЕСІЇ ДО ПРАЦІВНИКА: нервово - психічна стійкість, фізична витривалість ; просторове мислення; творча уява; хороша зорова пам'ять; висока координація рухів кистей і пальців рук; художні здібності. ВИМОГИ ПРОФЕСІЇ до особистісних якостей ФАХІВЦЯ:  вміння керувати собою; комунікативні здібності; спостережливість; тактовність; акуратність, охайність; естетичний смак. МЕДИЧНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ                                                  Робота перукаря не рекомендується людям із захворюваннями: нервово-психічними, хронічними інфекційними, шкірними, опорно-рухового апарату (кисті рук); зорового аналізатора, алергічними, органів дихання. ШЛЯХИ ОТРИМАННЯ ПРОФЕСІЇ Професії перукаря навчають в закладах професійної освіти або на курсах професійної підготовки та перепідготовки фахівців. Професійно технічні навчальні заклади нашої області гостинно запрошують бажаючих стати майстрами краси і гарного настрою: Херсонський професійний ліцей зв’язку та поліграфії, Каховський професійний ліцей сфери послуг, Новокаховське вище професійне училище, Вище професійне училище № 17 м. Генічеська, Херсонське вище професійне  училище сервісу та дизайну.

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЙНЯТОСТІ                                                   

Перукар може працювати як в установах побутового обслуговування, так і в приватних салонах.

Гришко Аліна

Професіограма

«Перукар (перукар-модельєр)»

Загальна характеристика професії

Вибір зачіски для кожної людини питання делікатне і в той же час важливе. Від його вирішення залежить зовнішній вигляд людини.

За своїм характером і родом діяльності перукар (перукар-модельєр) – це творець моди. Він розробляє моделі зачісок з урахуванням поглядів людей на моду, їх загального стилю.

Витоки перукарського мистецтва беруть свій початок з глибокої стародавності. Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачісками. Проходили століття, поступово людина вносила в створювані нею предмети, у тому числі в зачіску, свої уявлення про красу, що відбивають і її індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивий конкретній епосі. Але одяг і зачіска являються також явищами утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов'язані із природними умовами країни й положенням людини в суспільстві.

Вивчення історії перукарського мистецтва має не тільки пізнавальний інтерес, але й практичну цінність, тому що деякі деталі можна використати й у цей час. Наприклад, цікаву форму зачісок створили в Древньому Єгипті. Для її виконання були потрібні послуги спеціально навчених рабів. Єгиптяни фарбували волосся хною, прикрашали зачіски декоративними елементами. Модним кольором волосся у Древній Греції вважався білявий.

Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці  

Перукар-модельєр працює в перукарні або салоні. Робота має певні фізичні та психологічні навантаження. Доводиться працювати з різноманітними хімічними речовинами, тонізуючими препаратами, контактувати з людьми. Весь робочий процес проходить на ногах, тому великі навантаження припадають на опорно-руховий апарат. Значні навантаження несуть центральна нервова система, органи нюху, дотику і руху. 

     Основний зміст функціональних обов’язків                            

                         

Перукар повинен знати основи психології спілкування, естетики, етики, бажано іноземну мову, будову та властивості шкіри волосся людини; основи санітарії та гігієни; основи професійної етики; склад та властивості матеріалів та парфумерно-косметичних засобів для виконання різних видів перукарських робіт; основи моделювання та композиції; технологію виготовлення пастижерних виробів та доповнень; напрямки розвитку світової моди в галузі перукарського мистецтва та декоративної косметики. Крім того необхідно знати правила санітарії і гігієни.

Перукар повинен уміти: виконувати стрижку і розчісування волосся, враховуючи напрямки моди і особливості обличчя дорослих та дітей; робити укладку і завивку волосся, перманент, мити голову, виконувати масаж обличчя, голити, враховуючи особливості шкіри клієнта; робити хімічні розчини та

суміші для фарбування; фарбувати волосся в різні кольори та відтінки, знебарвлювати їх; виконувати роботи з перуками, шиньйонами, здійснювати індивідуальний підхід до людини, адже вміння знайти спільну мову з клієнтом, зрозуміти його смак – особливо важливе у роботі перукаря.

Знаряддя праці перукаря: ножиці (звичайні і філіровочні), філфровочний ніж, філіровочна бритва, щипці для завивки волосся, гребінці для кожного виду робіт, бігуді, фен, електрощипці, електробритва, машинка для стрижки волосся, бороди, вусів; шампуні, лаки, фарби, апарати для сушки волосся.

       Вимоги професії до працівника

Успіх професійної діяльності за професією багато в чому залежить від наявності у фахівця відповідних знань в галузі хімії, біології, медицини, його естетичного смаку, розвиненого уявлення та фантазії.

Професійно важливі якості: гострота зору й слуху; пам'ять; акуратність;

комунікативні й організаторські здібності; емоційно-вольова стійкість; увага.

Професія перукаря передбачає постійне спілкування з людьми. Комфортним і приємним це спілкування роблять не тільки професійні якості майстра , але і його комунікабельність, делікатність, терплячість. Уміння запобігти назріває конфлікт , піти назустріч побажанням людини з приводу особливостей укладання його волосся , навіть якщо вони не гармонують з його виглядом – все це важливі особистісні якості перукаря .

                Заробіток та перспективи зайнятості

Заробітна плата перукаря визначається тарифними ставками, доплатами, додатковими винагородами та преміями за результатами та якістю роботи.

Оплата праці в перукарнях і салонах, що у приватній власності, здійснюється на підставі контракту.

Перукарі потрібні скрізь – і в місті, і на селі. Тому для тих, хто вибирає цю професію, завжди знайдеться можливість влаштуватися на роботу, відкрити свій салон, зайнятися індивідуальною трудовою діяльністю.

Анжела Кутіщева

Професіограма

"Продавець непродовольчих товарів"

Історія професії. Торгове ремесло - одне з найдавніших занять людини. Воно з'явилося тоді, коли були придумані перші гроші, і людям необхідно було обміняти товар на товар чи товар на гроші. Однак слово "продавець" прийшло в наш побут лише наприкінці XIX століття, коли в Росії стали з'являтися великі торгові підприємства й універмаги. До цього люди, що займалися торгівлею, називалися по-різному. Довгий час центральною фігурою в торгівлі залишався купець. Він роз'їжджав по містах, продавав, купував, перепродавав. Іншою видною фігурою після купця був прасол - скупник. Поряд із прасолами діяла численна група дрібних торговців (офеней, ходебщиків, коробейників, щепетильників), що займаються розвозом промислових виробів. Історію розвитку торгівлі легко простежити по архітектурних пам'ятниках, що дійшли до нас - вітальним дворам . Інший вид торгових будинків - торгові ряди. Особливо галасливо і багатолюдно було в торгових рядах під час ярмарків. Мало хто не чув про Сорочинський чи Харківський ярмарок.

Товарознавство як наука виникла в XVIII столітті, коли німецький учений Карл Гюнтер Людовіці запропонував зайнятися особливою наукою - "товарознавством", указавши на необхідність систематизації товарів, на облік і звітність у торгівлі. У 1962 році в Лейпцизі були прийняті загальні принципи класифікації промислової і сільськогосподарської продукції.

Характер роботи продавця непродовольчих товарів

Продавець непродовольчих товарів – найбільш поширена професія серед торговельних  працівників. На сьогодні вона найбільш популярна. Це людина, яка є посередником між  товаром і покупцем. Від рівня обслуговування залежить настрій споживачів, задоволення їх потреб.

Продавець приймає товари; перевіряє заповнення тарних одиниць, їх кількість та вагу, підраховує штучні  товари, перевіряє якість за результатами зовнішнього огляду; забезпечує зберігання товарів за кількістю та якістю; готує товари до продажу;   розміщує і  викладає товари за групами, видами, сортами з дотриманням правил товарного сусідства; готує робоче місце до роботи (перевіряє справність реєстраторів розрахункових операцій, пропонує і показує товари; консультує покупців про властивості, особливості товарів; перевіряє і демонстрація дії товару (електроприладів, музичних інструментів, годинників, іграшок і т.д.);  інформує покупців про моду поточного сезону;  оформляє гарантійні паспортів;  підбирає, приміряє, відрізає, комплектує товар, підраховує вартість покупки, перевіряє реквізити чека, видає покупку; підраховує гроші, здає їх у встановленому порядку.

Умови праці

Робота продавця непродовольчими товарами належить до розряду фізичної та розумової праці середньої тяжкості. У процесі своєї роботи продавець переносить нервово-емоційне та фізичне напруження. Його діяльність пов’язана з певним психічним навантаженням. Особливо значне навантаження припадає на пам'ять, увагу, зір під час торгово-технологічних операцій.

Трудова діяльність продавця проходить в основному на торговельних підприємствах (ТПП, супермаркетах, універсамах,  салонах-магазинах, павільйонах).

Вимоги професії до працівника

Індивідуально-психологічні особливості

Продавець, перш за все, – психолог. У будь-якій ситуації він повинен бути стриманим і терплячим. Одним з найважливіших його вмінь, це вміти спілкуватися  культурно, але ненав’язливо. Для продавця важливо мати точність рухів, високу швидкість реакції.

Продавцеві продовольчих товарів притаманні такі риси: акуратність, терплячість, ввічливість, привітність, скромність, тактовність, чуйність, доброзичливість, витримка.

Медичні обмеження. Професія «продавець» протипоказана особам, що страждають на хронічні інфекційні захворювання і є бактеріоносіями, вірусоносіями, мають хвороби шкіри, вади слуху і зору, епілепсію,  порушення пам’яті. Здорова нервова система, відсутність ушкоджень, нормальний психічний стан – це необхідні вимоги для роботи продавця, адже протягом робочого дня йому доводиться мати безліч психологічних контактів із різними за віком та характерами людьми.

Перспективи зайнятості Імовірність працевлаштування продавця непродовольчих товарів залежить від його кваліфікації, знань, умінь і навичок.

Оксана Полівода